Як ігрова залежність впливає на стосунки у родині

Опубликовано: 03.09.2025

Автор статті: Марина Дяченко — редакторка

Медичний рецензент: Бойко Андрій Олександрович — лікар-нарколог

Ігрова залежність завжди втягує у своє коло сім’ю та близьких, руйнуючи довіру, взаєморозуміння та фінансову стабільність. За даними Центру громадського здоров’я України, у 2024 році близько 250 тис. українців мали ознаки патологічного гемблінгу. ВООЗ прямо відносить азартні ігри до чинників, що ведуть до розривів стосунків, сімейного насильства, фінансової скрути та неглекту дітей. Люди, які грають на шкідливих рівнях, формують близько 60% всіх втрат грального ринку. Отже, левова частка доходів індустрії виникає з чийогось болю. Лікар-нарколог Бойко Андрій Олександрович зазначає:

Людина з ігровою залежністю втрачає контроль над поведінкою, але страждає не тільки вона — кожен член сім’ї переживає кризу.

Механізм погіршення стосунків у родині

Розлад проявляється стійкою, повторюваною поведінкою, що призводить до значного погіршення життєвого функціонування — у тому числі сімейного. Типові ознаки — надмірні ставки, втрата контролю, постійні думки про гру, спроби відігратися, приховування витрат і боргів. Дослідження оцінюють, що на одного проблемного гравця припадає в середньому близько шести оточуючих його людей. Це партнер, діти, батьки, друзі, колеги. У популяційних роботах частка таких постраждалих коливається від 4,5% до 21,2% — залежно від країни та методики. Тобто шкода виходить далеко за межі однієї родини.

Фінанси

Ігрова залежність поїдає бюджет родини. Спершу це невеликі витрати, далі — кредити, позики під заставу, борги перед знайомими, продаж майна. Партнер або партнерка часто дізнаються постфактум, коли банк телефонує щодо прострочень, а рахунки за житло йдуть у мінус. Постійний дефіцит коштів призводить до обмеження базових потреб — їжі, лікування, навчання дітей.

Діти

Найбільше страждають ті, хто не має голосу. Систематичні огляди показують, що проблемний азарт у батьків пов’язаний із психологічною шкодою дітям, сімейною дисфункцією, підвищеним ризиком фізичного насильства. В окремих вибірках відсоток батьків із залежністю, що вчиняли фізичне насильство щодо дітей, сягав 17–43%.

Довіра і ролі

Секретність, брехня про розміри ставок, приховування боргів руйнують довіру. Родина переходить у режим контролю. Спілкування звужується до теми грошей і підозр, інтимність зникає, зростає почуття самотності в парі.

Зростання ризику розлучення

За даними Міністерства юстиції України, у 2024 році близько 12% розлучень прямо чи опосередковано були пов’язані з ігровою залежністю одного з партнерів. Розрив стосунків часто стає крайнім кроком, коли довіра остаточно зруйнована, а фінансові та емоційні ресурси сім’ї вичерпані.

Погіршення психічного здоров’я залежного

Людина з ігровою залежністю поступово занурюється у світ ілюзій. Вона може впасти у глибоку депресію, втратити інтерес до роботи й родини. Часто з’являються суїцидальні думки. Коли ігроман усвідомлює масштаби втрат, у нього виникає відчай. Якщо сім’я не підтримує, ризик самогубства значно зростає.

Насильство і ризики безпеці

У вибірках людей, які звертаються по лікування ігрового розладу, фіксують підвищені рівні сімейного та інтимного насильства. Ідеться про агресію як з боку гравця, так і у відповідь, а також про психологічний тиск, фінансовий контроль, приховання ресурсів, інколи — пошкодження майна. Борги, сором і напруга вивільняються у конфлікті, а наявність супутнього вживання алкоголю чи заспокійливих робить ескалацію гострішою.

Що може допомогти родині

Найліпші результати дають когнітивно-поведінкова терапія, втручання з керування фінансами та робота з парою. Дослідження порівнюють індивідуальну КПТ і поведінкову терапію для пари та вказують на переваги залучення близької людини: менше зривів, краща прихильність до лікування, відновлення довіри. Окремі огляди та нові публікації підкреслюють, що сімейно орієнтовані підходи покращують не лише ставки, а й якість взаємодії в сім’ї.

Систематичні огляди 2024 року підтверджують суттєві частки дорослого населення з підвищеним ризиком шкоди та значущий вплив на психічне здоров’я і стосунки. Це додає ваги підходу громадського здоров’я, де допомогу отримують не лише гравці, а й їхні близькі. У 2024 році Президент України підписав указ №234/2024, яким увів у дію рішення РНБО щодо протидії негативним наслідкам азартних ігор в інтернеті. Серед кроків — обмеження реклами, онлайн-моніторинг, блокування нелегальних сайтів та заборона доступу до азартних ігор для військовослужбовців на період воєнного стану. Документ також доручає органам влади розробку стандартів допомоги людям із ігровою залежністю.

Питання та відповіді

Чи є безпечна гра, якщо ліміти маленькі?
Ризик для стосунків визначається не лише сумою, а й втратою контролю, секретністю та ескалацією конфліктів. Навіть малі ставки підживлюють цикл поведінки, що руйнує довіру.

Чи доречно партнеру заблокувати доступ до грошей?
Так, якщо це узгоджено як тимчасовий захід безпеки сім’ї. Офіційні огляди прямо описують фінансові заходи захисту як частину зменшення шкоди.

Діти не бачать гри, отже вони у безпеці?
Ні. Діти вразливі до непрямих наслідків — тривоги в домі, дефіциту уваги, нестабільного бюджету, інколи неглекту чи насильства. Потрібне раннє втручання та стабілізація побуту.

Джерела

1. ВООЗ: довідка про шкоду від азартних ігор, включно з руйнуванням стосунків, сімейним насильством, фінансовими кризами та злочинами.
2. Американська психологічна асоціація. Визначення ігрового розладу, характерні ознаки та критерії.
3.  Зв’язок проблемного гемблінгу з сімейним та інтимним насильством: емпіричні дослідження та огляди.
4. Настанови NICE щодо ідентифікації, оцінки та ведення шкоди від гемблінгу, включно з підтримкою для членів сім’ї.
5. Докази щодо сімейно орієнтованих підходів. Порівняння парної поведінкової терапії з індивідуальною КПТ; огляди про користь залучення родини у лікування.
6. Вплив батьківського гемблінгу на благополуччя дітей: систематичний огляд і метааналіз.